Ясний

Словник Грінченка

Я́сний, -а, -е. Свѣтлый, блестящій, сіяющій, чистый, прозрачный. Ясний, як сонечко. Ном. № 13144. Що любив і кохав, собі дівчину мав, як зіроньку ясну. Мет. 24. Погляд ясний. МВ. II. 14. Очі ясні. Ном. № 269. Ясний день. Ясна вода. Ном. № 9846. Эпитетъ: а) сокола: ясний сокіл, в) хорошо выпеченнаго хлѣба. На столі лежав ясний да високий хліб. К. ЧР. 39. Наш коровай ясен був. Мет. 162. в) свободы. Та засійся, чорна ниво, волею ясною. Шевч. 652. О человѣкѣ: со спокойнымъ и свѣтлымъ выраженіемъ лица. Вона була спокійна та ясна. МВ. II. 170. Божий чоловік ясен був на виду, мов душа його жила не на землі, а на небі. К. ЧР. 33. Ум. Ясненький, яснесенький.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови Я́СНИЙ, ясна, ясне. 1. Який випромінює яскраве світло. Ясне сонечко викотилось геть з-за гори (Панас Мирний, IV, 1955, 310); Спалахнула ясна блискавиця (Леся Українка, I, 1951, 392); Місяць був ясний і блискучий, як золотий турецький ятаган (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 433); // Освітлений яскравим світлом. Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Леся Українка, III, 1952, 637); Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю — далекого, синього, чистого (Олесь Гончар, II, 1959, 172); // Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). Через рік батьківську хату перекинули, збудували нову, — простору й ясну, з світлицею, з кімнатою під проїжджих (Панас Мирний, II, 1954, 136); Світлиця була чиста, ясна, на помості, з великими вікнами (Осип Маковей, Вибр., 1954, 344); Із перлистого туману При яснім моїм вікні Устає півсонний ранок, Гасить зорі і вогні (Максим Рильський, II, 1960, 41); // розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. Аж ось почали у город четвернею ридвани в'їжджати: гладкі та високі коні.. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Панас Мирний, III, 1954, 256); В ясному склі, немов у рамах, відбився гарний восковий профіль, навислі брови і біла борода (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186). ♦Щоб він (вона, воно) горів (горіла, горіло) ясним вогнем (огнем, полум'ям)— уживається для вираження незадоволення з приводу чого-небудь, побажання зла комусь. — Скільки перевернув скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (Михайло Стельмах, II, 1962, 136);Як (мов, немов і т. ін.) грім з ясного неба див. грім.

2.Нічим не затьмарений; світлий, чистий. Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 113); Після кількатижневих дощів, туманів та мряк нарешті стало на годині, і в ясному повітрі над Будапештом з ранку до ночі висіла наша авіація (Олесь Гончар, III, 1959, 238); Небо чисте над артіллю, Наче вмите, Даль ясна (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 31); // Чітко видний завдяки світлу, прозорості повітря. Чіпка — молився... Його ясна тінь раз по раз то згиналася, то випрямлялася (Панас Мирний, I, 1949, 312); // Те саме, що погожий 1. Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 146); Була тепла, ясна осінь.. Осіннє повітря було прозоре, тихе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 57); Ніч ясна була та тиха, місяць сіяв серед неба (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 68); // Безхмарний (про небо). Вона вийшла надвір. Небо було ясне та синє (Нечуй-Левицький, II, 1956, 34); Літаки над висотами Буди купались у ясному, недосяжному небі (Олесь Гончар, III, 1959, 263); // Чистий, прозорий, не каламутний (про рідину). Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші (Максим Рильський, I, 1960, 257); Він.. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі, черпаючи її пригорщами (Олесь Гончар, III, 1959, 16).

3. перен. Нічим не засмучений, не затьмарений; спокійний, безтурботний. Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! (Тарас Шевченко, II, 1953, 349); Ріс же той хлопчик при неньці коханій, Що обіцяла ясну Долю і славу дитині жаданій (Леся Українка, I, 1951, 341); Сідло нагадало Чернишеві ясне дитинство, гарячі степи Казахстану, де він їде на маленькому коні в батьковій експедиції... (Олесь Гончар, III, 1959, 71); // Радісний, збуджений. А Галя все так, як і була, — привітна та ясна (Марко Вовчок, I, 1955, 151); Він такий бадьорий, юний і ясний: видали учора чоботи й штани (Володимир Сосюра, I, 1957, 333); У потиску зустрілись дружні руки, І Перший травень одіб'є, стозвукий, І гнів наш чистий, і ясну любов У вольнім [вільнім] співі всіх братерських мов! (Максим Рильський, II, 1960, 51); // Сповнений лагідності, спокою, щирості, відвертості (про погляд, усмішку і т. ін.). То й всміхнутись не маю я зваги На твій усміх коханий, ясний... Не шукай у тім серці розваги, Де завівся робак навісний! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 53); Софія тих розмов не чула і з ясним чолом походжала по рідній оселі (Леся Українка, III, 1952, 506); Здавалося, ніщо не могло змінити його життєлюбної вдачі і стерти з обличчя щирої, ясної посмішки (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 38). ♦З ясним сумлінням див. сумління; Не бачити ясної днини див. днина; Ясна зоре (зоренько, зірочко), поет.— ласкаве, привітне, приязне звертання до кого-небудь (перев. до дівчини, жінки). — Та ти ж моє серденько! Та ти рибонько... зоренько ясна! (Марко Вовчок, VI, 1956, 276); Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! (Іван Франко, XI, 1952, 24); Моя ти зірочко ясна, моя ти лебідочко (Михайло Коцюбинський, III, 1955, 165); Ясний сокіл, поет. — ласкаве, привітне, приязне звертання до чоловіка. — Діти мої! — прощається Іван, — прощайте, соколи мої ясні. Шануйте матір (Марко Вовчок, I, 1955, 29); — Ой, не пущу, не пущу ж я тебе, голубчику мій милий, соколе мій ясний!.. (Гнат Хоткевич, I, 1966, 142).

4. Не темного кольору; світлий. Жила проти нас міщаночка.. Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко — як яблучко (Марко Вовчок, I, 1955, 261); Ломицький убрався в фрак, надів білий галстук, високий циліндр, ясні рукавички і перед обідом побіг з парадним візитом до Каралаєвої (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 24); Перше, що він побачив, — це ясне, як льон, волосся (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 197); На ясних стінах.. високого покою було вимальовано фантастичних птахів та по-мистецько му написано ієрогліфи (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 70); Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи, і з них, як із джерела, била ясна кров, стікаючи по ліктю на землю (Олесь Гончар, III, 1959, 43); // Яскравий, блискучий. Перлами ясними он під тополями Грає краплиста роса (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 31); // розм. Білий (про хліб). На столі лежав ясний да високий хліб (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 61); Виймає він з торбини око горілки, ясний, як боже сонце, калач, шмат солонини, чарки (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 332).

5. Виразний (про звуки, музику і т. ін.). А далі знов полились вже дивні мелодії, співучі, глибокі та ясні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 305); Перегуки починаються десь далеко з вулиці, наближаючись до Савчиної хати. Спершу нерозбірні, далі ясніші (Степан Васильченко, III, 1960, 69); // Чіткий, виразний (про шрифт, почерк і т. ін.). Видання щодо друку — дуже гарне, — ясне, без помилок (Панас Мирний, V, 1955, 429); // Який не потребує пояснень; простий, зрозумілий. У рамках окремих організацій або партії в цілому можливі дискусії в спірних або не досить ясних питаннях (Статут КПРС, 1961, 14); [Професор:] А я думав, що чим серце повне, те устами ллється. Думав, що ясні ідеї і сильні чуття можна висловити ясними словами (Іван Франко, IV, 1950, 35); [Адмірал:] Для вас усіх, панове офіцери, становище ясне (Олександр Корнійчук, І, 1955, 38); // Розсудливий, розумний. Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці (Панас Мирний, V, 1955, 361).

6. перен. Логічний, переконливий, чіткий. Все, що вона робила, було чітким, ясним, діловитим (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 278); // Здатний логічно, чітко мислити. Голова в мене була ясна, я почував себе чудово (Олесь Донченко, II, 1956, 477); Разом з пролетаріатом я відчув себе господарем життя. З того часу моя свідомість стала ясною, як безхмарне небо, мої думки — могутніми. Я — комуніст! (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 62). ♦Ясна голова; Ясний розум у кого — хтось здатний логічно мислити, розумно висловлювати свої думки. Олекса завжди правду говорить. Ясна в хлопця голова (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 256); Глушак любив Івана Івановича за ясний розум і душевну чистоту (Олександр Довженко, I, 1958, 109).

7. перен. Цілком очевидний, який не викликає будь-яких сумнівів у чому-небудь. Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу, що її зараз поведуть топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 281); — Ну, а далі, мовляв, картина ясна, — видно й так уже, що за хлюст: полигач панський (Андрій Головко, II, 1957, 201); Є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали (Володимир Сосюра, I, 1957, 409). ♦Ясна річ; Ясне діло, у знач. вставн. сл.— звичайно, безумовно. Ні, Смолярчук підійде до клуні крадькома, тихо, мов той кіт.. Ясна річ, він хоче застукати злодіїв на гарячому (Григорій Косинка, Новели, 1962, 185); Ясна річ, що радянська література — це література, яка дивиться вперед (Максим Рильський, IX, 1962, 16); — Набігли, скажімо, на Україну татари чи ляхи. От і піднявся народ на війну. Відбили, прогнали геть з України і повертаються додому. Ясне діло — герої! (Андрій Головко, II, 1957, 455).

8. іст. Те саме, що ясновельможний. [Рід Богуславчин і Тетеря:] Ясне товариство, висока Радо! Нечисті бусурмани занапастили наш рід. На нашім кутку зостались одні руїни.. Просимо вашої оборони, просимо кривавої помсти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 436); — Ну, пропустіте ж нас, коли так, — каже Шрам. — Пропустімо, пропустімо ясних панів! — сказав Тарас Сурмач (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 74).

Зображення