Шмата

Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШМА́ТА, и, жін., розм. Те саме, що шматина 1. Інші [школярі], сміліші, ходили по класу, билися, тручалися поміж лавками, мазали різні дива крейдою на таблиці і стирали їх відтак швидко намоченою шматою, котра служила замість губки (Іван Франко, I, 1955, 239); Витяг [Іван] з-за халяви якусь стару, подерту шмату та й розвиває її довгий час З тої шмати витяг податкову книжечку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 279). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 499.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Шмата, ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 506.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ШМА́ТА, и, ас., розм. Те саме, що шмати́на 1. Інші [школярі], сміліші, ходили по класу, билися, тручалися поміж лавками, мазали різні дива крейдою на таблиці і стирали їх відтак швидко намоченою шматою, котра служила замість губки (Фр., І, 1955, 239); Витяг [Іван] з-за халяви якусь стару, подерту шмату та й розвиває її довгий час.. З тої шмати витяг податкову книжечку (Март., Тв., 1954, 279).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 499.