Шкелет

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шкеле́т, -та, м. = Кістяк. Сухий, невірний як шкелет. Котл. Ен. VI. 19.

==Сучасні словники==

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШКЕЛЕ́Т, а, чол., діал. Скелет. — Де в тебе серце, Федоре? Хлопець ще як шкелет он увесь, а ти вже йому клопоту шукаєш (Олесь Гончар, II, 1959, 156); * У порівняннях. На полу, на рядні лежить старенька, худа-худа, як шкелет(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 464); // перен. Виснажена, худа людина. «Крохобори» впіймали якогось шкелета, товкли його в голову, в сухі ребра, в спину (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 122).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

«Словники України on-line»

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все

Ілюстрації

x140px x140px x140px

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=hiDcf5SQLRA

Цікаві факти

Шкелет

Скелет

Скелет, також Кістяк, або Скелетна система (з грец. σκελετός — буквально висохлий) — сукупність твердих тканин утваринному організмі, які слугують опорою тіла або окремих його частин і (або) захищають його від механічних ушкоджень.