Вербник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:04, 1 грудня 2014; Влада Федоренко 22 ПО (обговорення • внесок)
Вербник, -ка, м. Вербовая роща. Кролевец. у.
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ВЕРБНИ́К, ВЕРБНЯ́К, а́, ч., збірн. Зарості верб або верболозу. Тису стискають густі вербняки (Гойда, Сонце.., 1951, 23). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 326.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВЕРБНИ́К, ВЕРБНЯК, а, чол., збірн. Зарості верб або верболозу. Тису стискають густі вербняки (Юрій Гойда, Сонце.., 1951, 23). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 326.