Шестикутник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:59, 14 листопада 2017; Yytivonenko.fitu17 (обговорення • внесок)
Шестикутник, -ка, м. Шестиугольникъ. Желех.
Словник Грінченка
Сучасні словники
Словник української мови
1. ШЕСТИКУ́ТНИК, а, чол. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Знизу стояло шість діжок, зв'язаних як правильний шестикутник (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 138).
2. ШЕСТИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Знизу стояло шість діжок, зв’язаних як правильний шестикутник (Тулуб, Людолови, І, 1957, 138).
Ілюстрації
| x140px | 
|
|
