Чумацький

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:34, 18 листопада 2018; Amkutorai.if18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Чумацький, -а, -е. Прикм. до чума́к 1) Чумацкій, принадлежащій, относящійся къ чумаку. Ой ти, жоно чумацькая, чом не робиш, тільки журишся? Чуб. V. 683. Пара волів чумацьких. Рудч. Чп. 101. 2) Чумацька дорога, чумацький шлях. Млечный путь. Ком. І. 49.

Значення

  • Належний чумакові. Дужі голоси вдарили чумацьку пісню (Нечуй-Левицький, III, 1956, 314); Білий димок, хвилюючись, здіймається догори понад чумацьким табором, що чорніє у пітьмі здоровими мажами, немов якесь дивоглядне чудище (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179); Пішли знову дні за днями, як ті чумацькі воли, — тихо, помалу (Панас Мирний, I, 1954, 85); Над чумацькою валкою кружляє у височині шуліка (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 55);
  • Прокладений чумаками (про шлях). Солі якраз по селах не стало, так Сердюки спряглися з гноївщанськими монахами і гайда чумацькими шляхами через усю Україну на Сиваш по сіль: там, мовляв, її скільки хочеш, даром нагребемо (Олесь Гончар, II, 1959, 142);
  • Такий, як у чумаків. Пора прийшла — І службу відбула [Білочка], — За те чумацький віз оріхів наділили (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 109); — А пшінце розкипіло та й добреньке. Коли б ще дав бог курятинку, а ще краще перепелятинку, то вже б справжнісінький чумацький був кулешик (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 80).

Медіа

Ілюстрації

0_f6b77_1ebad521_XL.jpg im578x383-1-13-e1455975137825.jpg

Див. також

  • Чумацька Дорога — те саме, що Чумацький Шлях (див. шлях). Вії стуляє знемога, Нижуться перли сліз, Мріє Чумацька Дорога, Волосожар і Віз... (Микола Вороний, Вибр., 1959, 160);
  • Чумацький (Молочний) Шлях — космічна система, що складається із зірок, зоряних скупчень, пилових та газових туманностей, розсіяного газу та пилу і має вигляд світлої туманної смуги на зоряному небі. Люди.. збиралися біля дворів, пильнуючи небо. Але воно було тихе, мирне, тільки блимали на ньому зорі та, як і вчора, як і цілі віки назад, мерехтів срібним пилком Чумацький Шлях (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 259); Стародавні греки вважали, що це струмінь молока, розлитий на небі, в Середній Азії називають її [галактику] Солом'яною Дорогою, а на Україні Чумацьким Шляхом (Бесіди про всесвіт, 1953, 125); Внизу шумлять смереки, Зітхає синій бір, Молочний Шлях далекий Біжить верхами гір (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 84).

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 383.