Велет

Словника Грінченко

Велет, -та, м. = Велетень. Уман. І. 68.

Сучасність

Те саме, що велетень. Чи велет предвічний заклятий Тут, ставши скалою, застряг? (Іван Франко, XIII, 1954, 102); Сливе жодного дерева другої породи не стрінеш: самий бук і бук.. Стрічаються справжні велети (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 138); Велет з невичерпною енергією, богатир волі, мислі й духу, він [І. Франко], не зупиняючись, все далі йшов, вперед все далі (Павло Тичина, III, 1957, 167).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 317.

[1]

• Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри

  jpeg 1600 х 1040