Везучий
Везучий, -а, -е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча. Нѣжин. у.
Зміст
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ВЕЗУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який добре везе. Кобила хоч і шкапувата, та проте везуча (Сл. Гр.). 2. Якому щастить. — Хіба не везуча я людина? Не встиг висловити бажання, а воно вже справдилося (Шовк., Інженери, 1956, 425). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 316. Везучий, а, е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча. Нѣжин. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 130.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВЕЗУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який добре везе. Кобила хоч і шкапувата, та проте везуча (Сл. Грі). 2. Якому щастить. — Хіба не везуча я людина? Не встиг висловити бажання, а воно вже справдилося (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 425). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 316.
Везучий - це...
Везучий - людина якій щастить.
