Цюпа

Цюпа, -пи, ж. Темный подвалъ, тѣсная темная комната, казематъ. Желех. Ум. Цюпка.

Сучасні словники

Хижа. В цюпі, де жили Лімбахи, було темно, брудно та непривітно (Іван Франко, IV, 1950, 247).
В'язниця. Що це Ви мовчите? Чи не посадили Вас до цюпи з ласки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 129).

(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254)