Цимбалист

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:38, 4 травня 2014; Марія Дворська (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Цимбалист, -та; Цимбалиста, -ти; Цимбалистий, -того, м. Играющій на цымбалахъ. А Яровенко цимбалиста привів. Алв. 21. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. Пр. № 782. Це таке солодке, як цукор. Або ти їв цукор? Мені росказував цимбалистий, а йому говорив басистий, що як вони у жидів грали весілля, то жиди їли, і такий, каже, солодкий, що аж страх. Ном. № 7809. (одм.).

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Цимбалист, -та; цимбалиста, -ти; цимбалистий, -того, м. Играющій на цымбалахъ. А Яровенко цимбалиста привів. Алв. 21. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. Пр. № 782. Це таке солодке, як цукор. — Або ти їв цукор? — Мені росказував цимбалистий, а йому говорив басистий, що як вони у жидів грали весілля, то жиди їли, — і такий, каже, солодкий, що аж страх. Ном. № 7809. (одм.).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦИМБАЛИСТ, а, чол., розм. Те саме, що цимбаліст. Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що і розібрати не можна, а цимбалист паличками вибива своє (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 392).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 214.


«Словники України on-line»

цимбали́ст – іменник чоловічого роду, істота

Орфоепічний словник української мови

Цимбалист муз. цимбалі/ст; цимбали/стий, -ого Русско-украинский словарь


ТЛУМАЧ

Транскрипцiя: [tsymbalyst]

→ ЦИМБАЛИСТА цимбали

← ЦИМБАЛИКИ цимба

Онлайн словник українських рим

Рими до слова "цимбалист"

цимбалистбандажист

цимбалистартилерист

цимбалистабсурдист

цимбалиставторитарист

цимбалистальтист

цимбалистартист

цимбалистаферист


Іноземні словники

Російсько-українські словники

Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) цимбали́ст, -та, -тові і цимбали́ста, -ти, -ті; -ли́сти, -ли́стів

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)  

Цимбали́ст, -та; Цимбали́ста, -ти; Цимбали́стий, -того, м. Играющій на цымбалахъ. А Яровенко цимбалиста привів. Алв. 21. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. Пр. № 782. Це таке солодке, як цукор. — Або ти їв цукор? — Мені росказував цимбалистий, а йому говорив басистий, що як вони у жидів грали весілля, то жиди їли, — і такий, каже, солодкий, що аж страх. Ном. № 7809. (одм.).

Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов

цимбалист


-а, ч., розм. Те саме, що цимбаліст.


Ілюстрації

Цимбалист 1.jpg [1] Цимбалист 2.jpg [2] Цимбалист 3.jpg

[3]