Варта
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:44, 19 листопада 2015; Vdbilyk.is15 (обговорення • внесок)
Варта, -ти, ж. Стража, караулъ; время стоянія на стражѣ, на часахъ. А варта заснула, пан приїхавне чула. Чуб. V. 64. Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта. Чуб. II. 77. Всюди постановив варту, щоб ніхто вночі з табора не вештавсь. К. ЧР. 312. Прийде безщасна та варта, тра її одстояти. Рудч. Чп. 87. На варті. На часахъ. Ходять по двору на варті. ЗОЮР. І. 248. Ум. вартонька.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках