Хибкість

Хибкість, -кости, ж. 1) Неустойчивость. 2) Мягкость, слабость характера. Желех.

Сучасні словники

slovnyk.me

I хибкість — -кості, ж. Властивість за знач. хибкий II хибкість — ХИ́БКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. хибки́й. – А, ворог мистецтва, ви любите музику! – Кожен має свої хибкості (В. Підмогильний)

Словарь української мови (1924)

Хибки́й, а́, е́. 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Левиц. I. 109. Хибкий місток. Г. Барв. 271. Хибкий віз. Черк. у. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке. К. Дз. 218. 2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть. МВ. I. 22. Чудне, хибке, непевне слово в його. К. ЦН. 255. 3) Увертливый, ловкій. Хибкий хлопець. Каменец. у. А як піде танцювати, то найхибкіщий Лавро. НВолын. у.