Хапаний

Хапаний, -а, -е. Краденый. Хоч латане, аби не хапане. Ном. № 9685. Віддай, каже жінка, на церкву отой хрест, може він хапаний. Лебед. у.

Тлумачний словник

ХАПАНИЙ, а, е, розм. 1. Привласнений таємно; крадений. [Даша:] Перстень! Та який же хороший! Де ти дістав його? [Xома:] Е, довго розказувать! Носи та мене згадуй! [Даша:] Та ну його! Може, який хапаний... (Мам., Тв., 1962, 388); // у знач. ім. хапане, ного, с . Чужі речі, привласнені таємно. Лучче [краще] в латанім, ніж в хапанім (Укр.. присл.., 1955, 212).

2. Який робиться наспіх, швидко; поспішний. - Щось трохи швидко він оце сватається.. Трохи хапане його сватання (Н.-Лев., V, 1966, 299).

Ілюстрації