Халупчина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:57, 12 квітня 2023; Vvdotsenko.fshn22 (обговорення • внесок)
Халупчи́на, -ни, ж. = Халупина. Шейк. Ум. Халупчи́нка. ХАЛУПЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що халупа. Вона підмазувала чорні, задимлені стіни халупчини, що нагадували дику печеру, мела долівку, стирала пил (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 372); У вибалку, обіч дороги, до земляної стінки, як гриб до пенька, приліпилася древня халупчина (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 56).
