Фудулія
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:21, 26 грудня 2013; Бурак Марія 24По (обговорення • внесок)
Фудулія, -лії, ж. 1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали. Федьк. 2) Надменный, гордый человѣкъ. Желех.
Сучасні словники
- ФУДУЛІЯ, ї, жін., діал. Гордовитість, зарозумілість, пихатість.
Свої люди вже знали тоту його фудулію, то тілько всміхнеться бувало чоловік (Іван Франко, II, 1950, 84).
Фудулія, фуду́лія– іменник жіночого роду
(гордовитість, бундючність, зарозумілість, пихатість)
Ілюстрації
| x140px | x140px | 
|
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]
