Вайло
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:30, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вайло, -ла, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. Вайлюка. Аф. 311.
