Уродливий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:43, 27 квітня 2024; Vvdenysenko.if20 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

''УРОДЛИ́ВИЙ -- ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), а, е. Який має приємне обличчя, вигляд; гарний, красивий.

Наприклад:
  • Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. (Номис)
  • – Вулкасю милий, уродливий! Мій друже вірний, справедливий! Чи дуже любиш ти мене? (І. Котляревський)
  • У Брянського юнацьке вродливе обличчя з тонкими рисами. (О. Гончар)
  • В цьому краю царів і пастухів суворі люди, горді і вродливі. (Л. Костенко)

2.

Рідко. Який добре вродив.

Наприклад:

Снопи великі, жито вродливе. (І. Франко)

Словник

Цитати української літератури з використанням слова "уродливий"

"Найчастіше припливав молодий козак Семен, уродливий парубок, хисткий, як очеретина, смілий, як сокіл, – і щиро покохала його наша гордовита Катря." Вовчок Марко - Максим Гримач

"“Вулкасю милий, уродливий!" Котляревський Іван Петрович - Енеїда

"Хоть він був і значний козак, да не против гетьмана; хоть він був юнак уродливий, да не против Сомка" Куліш Пантелеймон Олександрович - Чорна Рада

"Уродливий, молодий, моторний, хоч і небагатий," Куліш Пантелеймон Олександрович - Маруся Богуславка


Зображення
Фф1.jpg
Фф2.jpg