Уродливий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:43, 27 квітня 2024; Vvdenysenko.if20 (обговорення • внесок)
''УРОДЛИ́ВИЙ -- ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), а, е. Який має приємне обличчя, вигляд; гарний, красивий.
Наприклад:
- Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. (Номис)
- – Вулкасю милий, уродливий! Мій друже вірний, справедливий! Чи дуже любиш ти мене? (І. Котляревський)
- У Брянського юнацьке вродливе обличчя з тонкими рисами. (О. Гончар)
- В цьому краю царів і пастухів суворі люди, горді і вродливі. (Л. Костенко)
2.
Рідко. Який добре вродив.
Наприклад:
Снопи великі, жито вродливе. (І. Франко)
Цитати української літератури з використанням слова "уродливий"
"Найчастіше припливав молодий козак Семен, уродливий парубок, хисткий, як очеретина, смілий, як сокіл, – і щиро покохала його наша гордовита Катря." Вовчок Марко - Максим Гримач
"“Вулкасю милий, уродливий!" Котляревський Іван Петрович - Енеїда
"Хоть він був і значний козак, да не против гетьмана; хоть він був юнак уродливий, да не против Сомка" Куліш Пантелеймон Олександрович - Чорна Рада
"Уродливий, молодий, моторний, хоч і небагатий," Куліш Пантелеймон Олександрович - Маруся Богуславка
Зображення