Умова
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:58, 19 листопада 2017; Nhyurchenko.if17 (обговорення • внесок)
Умова, -ви, ж. Уговоръ, условіе, договоръ. Ном. № 14062. Носила зробить умову, як завтра гм ставать у бой. Котл. Ен. VI. 67. Чи забув, яка між нами з тобою умова? Г. Арт. (О. 1861. III. 104). Ум. Умовонька. Бодай же ти не вернувся, що умовоньку забувся: щоб їхати мимо милу, та ц заїхать на годину. Нп.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
