Уз

Уз. пред. Возлѣ, около, при, вдоль, мимо. Уз край світу ставиш гори. К. Псал. 170. Увечері ж, як скрізь народ відпочивав, посівши на низьких уз гулицю порогах. К. Дз. 173.

Уз — це архаїчний або діалектний прийменник, який має значення: біля, коло, при, уздовж, повз. Він вживався у староукраїнській мові або в літературних контекстах з архаїчним стилем. Це слово не є загальновживаним у сучасній українській мові, проте трапляється в класичній літературі, зокрема у творах Тараса Шевченка чи інших авторів доби романтизму.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

[[Категорія:Словник Грінченка і 

сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]]