Тусати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:43, 28 жовтня 2018; Vvshapoval.fzfvs18 (обговорення • внесок)
Туса́ти, -са́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Костурами взяли його так пестувати, без милости його тусати та гонити. Шейк.
Словник української мови в 11 тт.
ТУСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм. Штовхати, товкти рукою або ногою. На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого тусає та ще й б’є (Гл., Вибр., 1957, 70); Добре зодягнений воєводський дозорець.. ногами тусав якусь дівчину (Ле, Наливайко, 1957, 8)
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Вікіпедія
2.Youtobe
