Тпрукати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:08, 9 листопада 2018; Asandrushchenko.im18 (обговорення • внесок)
Сучсні словники
Тпрукати, -каю, -єш, сов. в. тпрукнути, -ну, -неш, гл. Говорить, сказать лошади тиру. Грицько.... тпрука на все поле. Мир. ХРВ. 42. Грин. Н. 120. http://sum.in.ua/s/tprukaty
ТПРУКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Гукати «тпру», зупиняючи коня або іншу робочу тварину. Тільки з'їхали на місток, що йде під башту, а москаль і гука: — Ей, ти.., їдь шагом [кроком]! Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію (Олекса Стороженко, I, 1957, 108); — Дідько їх знає, що вони [мадяри] там гелгочуть своїм волам! — сердилися гармаші. — Може, тпрукають... (Олесь Гончар, I, 1954, 202).
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
