Тверднути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:12, 31 березня 2024; Drdobrianska.fufkm23 (обговорення • внесок)
Тверднути, -ну, -неш, гл. Твердѣть, затвердѣть.
Сучасні словники
ТВЕРДНУТИ, не, недок. Те саме, що твердіти.
Живиця, що текла з потрісканої кори дерев, твердла (Коб., Вибр., 1949, 302); Ще купається в повені теплий Олекса, ранній жайворонок натягує струни над полем, а земля вже старіє, твердне (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 197).
Ілюстрації
Див.також
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A2%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%94%D0%9D%D0%A3%D0%A2%D0%98
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 465.