Табурка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:35, 29 листопада 2014; Коломієць Тетяна (обговорення • внесок)
Табурка, -ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю. Херс. у. Слов. Д. Эварн.