Табачити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:44, 4 грудня 2016; Akmedovnyk.uk15 (обговорення • внесок)
Табачити, -чу, -чиш, гл. Нюхать табакъ. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТАБАЧИТИ, чу, чиш, недок., заст. Нюхати табаку. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 8.