Схизматський

СХИЗМА́Т, а, чол., церк. У католиків — назва православних. - Вільшанські схизмати По три сем'ї [сім'ї], по чотири Живуть в одній хаті ( Тарас Шевченко, І, 1963,86); Польські шляхтичі вклонялись пихатому рейтарові, що гнав кудись полонених схизматів ( Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 459); Тих, кому захочетьсяя взяти булаво, немало. Важливіше видерти її з рук схизмата Хмел ( Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 104).

Словник української мови : в 11 томах. - Том 9, 1978. - Сторінка 883.

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Історико-філософський факультет}}