Супротивниця

Супротивниця, -ці, ж. Противница, женщина-врагъ. Мир. Пов. II. 70.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СУПРОТИ́ВНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до супротивник. — Матері твоїй трясця!.. — кричала одна.. — Тьфу на тебе! — одказала друга, плюючи на свою супротивницю (Панас Мирний, III, 1954, 93); * Образно. Змучений і знесилений, тікав [І. В. Мічурін] рятуватись на самотині до своєї улюбленої супротивниці — природи (Олександр Довженко, I, 1958, 498).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 852.

"Словопедія"

супротивниця -і.Жін. до супротивник.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СУПРОТИ́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до супроти́вник. — Матері твоїй трясця!.. — кричала одна.. — Тьфу на тебе! — одказала друга, плюючи на свою супротивницю (Мирний, III, 1954, 93); * Образно. Змучений і знесилений, тікав [І. В. Мічурін] рятуватись на самотині до своєї улюбленої супротивниці — природи (Довж., І, 1958, 498).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 852.