Станція
Станція, -ції, ж. 1) Станція. 2) Квартира. Наймили собі станцію аж на десітім сели. Гн. II. 193. Приїхали до Київа, стали на станції. Левиц. 1. 415.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. У дореволюційній Росії — пункт зупинки на великій дорозі, поштовому тракті, де переїжджі міняли коней. Татари запровадили на Русі «ями», тобто станції, на яких тримали коней, щоб перевозити ханських чиновників (Історія СРСР, I, 1956, 80); Виїхали вони тільки о дев'ятій, коли на осонні вже стало жарко, і за півтори години добралися до станції Озерної, де знов довелося довго чекати свіжих коней (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 91); // заст. Тимчасове розквартирування; постій.
На станції (на станціях) [бути (стояти і т. ін.)]; Станцією стояти (стати), заст.— те саме, що На постої [бути (стояти і т. ін.)] (див. постій); Постоєм стояти (стати) (див. постій). Польське військо стояло по селах на станціях і обдирало селян, обдирало народ, як хотіло (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 23); Василій молдавський, Господар волоський, Пару коней у колясу закладав, До города Хотині од'їжджав, У Хвилецького-капітана станцією стояв (Українські народні думи.., 1955, 122); Поштова станція, заст. — установа, яка, разом із пересилкою кореспонденції й грошей, займалася регулярним перевезенням пасажирів у кінних екіпажах. Приліпив [о. Артемій] марку, написав писарів адрес і одіслав на богуславську поштову станцію (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 190); Все тіло нило від восьмидобового трясіння без сну й відпочинку, з півгодинними зупинками на поштових станціях, поки перепрягали коні (Зінаїда Тулуб, В степу... 1964, 23).
Словник математичних термінів і понять
Не знайшов
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Станція, -ції, ж. 1) Станція. 2) Квартира. Наймили собі станцію аж на десітім сели. Гн. II. 193. Приїхали до Київа, стали на станції. Левиц. 1. 415.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
СТА́НЦІЯ, ї, ж. 1. У дореволюційній Росії — пункт зупинки на великій дорозі, поштовому тракті, де переїжджі міняли коней. Татари запровадили на Русі «ями», тобто станції, на яких тримали коней, щоб перевозити ханських чиновників (Іст. СРСР, І, 1956, 80); Виїхали вони тільки о дев’ятій, коли на осонні вже стало жарко, і за півтори години добралися до станції Озерної, де знов довелося довго чекати свіжих коней (Тулуб, В степу.., 1964, 91); // заст. Тимчасове розквартирування; постій.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
• станція — ї, ж. 1) У дореволюційній Росії – пункт зупинки на великій дорозі, поштовому тракті, де переїжджі міняли коней. || заст. Тимчасове розквартирування; постій. •• Пошто/ва ста/нція заст. установа, яка, разом із пересиланням кореспонденції та грошей … Український тлумачний словник
