Соняшниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:47, 2 листопада 2021; I.savielieva (обговорення • внесок)
Со́няшниця, -ці, ж. чаще мн.: соняшниці. Спазматическія боли въ животѣ. Маркев. 88. КС. 1893. VII. 80. Грин. II. 318. ХС. VII. 416.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СО́НЯШНИЦЯ, ниць, мн., діал. Народна назва гострого шлункового захворювання. — Так його за живіт і узяло; чи соняшниці, нехай бог боронить! чи що? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 196); — Що з тобою, жінко? — спитав чоловік. — Соняшниці, чоловіче, — заголосила молодиця (Олекса Стороженко, I, 1957, 45). ♦ Заварювати (заварити) соняшниці див. заварювати.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Соняшниця, ці, ж. чаще мн.: соняшниці. Спазматическія боли въ животѣ. Маркев. 88. КС. 1893. VII. 80. Грин. II. 318. ХС. VII. 416.
Ілюстрації
|
|
|
