Сойм
Сойм, -ма и -му, м. Сеймъ. Ум. Со́ймик. СОЙМ, у, чол., іст., заст. Те саме, що сейм. Він поясняв їм, що теперішні вибори до сойму дуже важні (Лесь Мартович, Тв., 1954, 363); Тепер Варшава була велелюдніша і веселіша, ніж завжди: в ній відбувався Вальний сойм (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6).
Сучасні словники
1. У деяких державах Східної Європи в епоху феодалізму — центральний станово-представницький орган. У зв'язку з економічним і політичним посиленням шляхти сейм в XVI ст. перетворився в постійно діючий верховний орган загальношляхетської державної влади (Історія УРСР, I, 1953, 154); Сойми, соймики ревіли, Сусіде мовчали, Дивилися, як королі Із Польщі втікають, Та слухали, як шляхетство Навісне гукає (Тарас Шевченко, I, 1963, 79); [Хмельницький:] Шляхта на соймах у Варшаві,.. князі, князьки, ксьондзи і прелати вихваляються, як «огнем і мечем» нищать хлопів (Олександр Корнійчук, I, 1955, 236). 2. Збори станових або інших високих представників.
3. Найвищий однопалатний законодавчий орган державної влади Польської Народної Республіки. Відкрилось чергове засідання сесії Сейму Польської Народної Республіки (Вечірній Київ, 13.II 1958, 3).
4. Однопалатний законодавчий орган Фінляндії.
