Смерть
Зміст
Словник Грінченка
Смерть, -ти, ж. Смерть. Не смійсь, не смійсь, вражий сину, горе тобі буде: хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Смерть мене постигає саму. МВ. 1. 57. Ум. Смертонька. А за мною молодою ходе смертонька з косою. Грин. ІІІ. 142.
Сучасні словники
СМЕРТЬ, і, жін.
1. Припинення життєдіяльності організму і загибель його; припинення біологічного обміну речовин в організмі або його частині. Всі організми переживають розквіт, старіння і смерть (Наука і життя, 8, 1968, 9); Фізіологічна смерть; Смерть клітини.
2. Припинення існування людини, тварини; протилежне життя; кончина, скін.Тяжко нездужала бідна Олександра; лежала сама, і води нікому подать; лежала й смерті дожидала (Марко Вовчок, I, 1955, 36); Смерть його, як і життя, нелюдська була (Панас Мирний, I, 1954, 48); Куди подітись? Він не хотів загинути такою безславною, страшною смертю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 171); Не злічити, скільки їх тут полягло. Ті, що підіймались їм на зміну, бачили їхню смерть, але це їх не страшило (Олесь Гончар, II, 1959, 444); — Оце недавно ми не загнали телиці в двір, а вовк вискочив з ліска та й обгриз бік. Теличку не одрятували од смерті, — пропала (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 284); При раптовій смерті припиняється нагнітальна діяльність серця, а отже, і кровообіг (Наука і життя, 7, 1970, 37); * У порівняннях. [Кассандра:] Ненависний мені той шлюб, мов смерть, я ж так його боюсь (Леся Українка, II, 1951, 300); — Востаннє почули [богунці] свого начдива: — Ненавидьте рабство, як смерть, любіть революцію, як життя (Олександр Довженко, I, 1958, 212);
// Те саме, що Смертна кара, [Молодший римлянин:] Скоріше б вирок той! Чого марудять? [Клієнт:] Патроне, як гадаєш, що їм буде? [Молодий римлянин:] Ну, звісно, смерть. [Клієнт:] Яка? [Молодий римлянин:] Яку присудять (Леся Українка, II, 1951, 513); Благав князя [священик], щоб дав дозвіл висповідати та запричастити людей, засуджених на смерть. Князь прогнав священика (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 136);
// кому. Уживається як заклик до помсти, відплати. [Вояки:] Нехай мовчить! Доволі! Годі! Чого він вигороджує злочинця? Хто любить імператора — кричи: бунтівникові смерть! (Леся Українка, II, 1951, 535); Орлюк гукнув у пітьму всіма силами своєї душі — всім гнівом, образою, горем: — Смерть фашистським окупантам! (Олександр Довженко, I, 1958, 283); — Що будемо з ними [поліцаями] робити, люди? — Судить! Хай кладуть своє життя за наше горе! — Повбивать їх! — Жили з нас викручували. Смерть їм! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 528);
// Персоніфікація кончини — людський скелет, звичайно з косою. «Забула десь і тая смерть про мене» — ..Коли глядить — Страшенна смерть близесеньке стоїть... Дідок оторопів, — і рученьки помліли (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 87); Думки її нічого веселого їй не віщували. Таки треба дожидатися смерті з косою. Життя її закінчене (Лесь Мартович, Тв., 1954, 461); Ніч. Плач. Смерть шумить косою! (Павло Тичина, I, 1957, 43); порівн. З фаетона виліз у чорній коштовній рясі немолодий і кістлявий, мов смерть, служитель церкви (Михайло Стельмах, I, 1962, 638);
// перен. Загибель, припинення існування чого-небудь. [Кассандра (волає, зібравши всю силу):] Прокинься, Троє! Смерть іде на тебе!!! (Леся Українка, II, 1951, 324); Стихло все. Ллється урочиста симфонія смерті кораблів (Олександр Корнійчук, I, 1955, 78); В світлиці теплим воском плачуть свічі, немов оплакують смерть найкращих рядків щоденника (Михайло Стельмах, I, 1962, 19);
// перен. Занепад чого-небудь. Обов'язок керівників самодіяльності та інших культурних працівників на місцях — якомога сприяти розквіту цих талантів, як огню боячись їх нівеляції, їх підведення під загальноприйнятий взірець і т. ін.! Нівеляція — смерть мистецтва (Максим Рильський, IX, 1962, 211).
Голодна смерть — смерть від голоду. Що, коли справді одберуть від неї її землю? ..На ту землю вся її надія, там — її добро, її життя; без землі — голодна смерть! (Панас Мирний, III, 1954, 46); Дбати (придбати, готувати, наготувати і т. ін.) на смерть — готувати заздалегідь одежу й усе необхідне для похорону. Вже б давно час їй дбати на смерть (Нечуй-Левицький, II, 1956, 20); Розгорнула [Хима] і знов поскладала шмаття та одежу, що придбала собі на смерть... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88); Легка смерть — раптова смерть без мук. — Як сизий голуб, відлетіло життя, — горбатою тінню нахилилась над матір'ю літня, висушена сонцем і наймами жінка. — Легка смерть. За роботою, — позаздрив хтось із заробітчан (Михайло Стельмах, II, 1962, 173); Нагла смерть; Насильна смертьй; Передчасна смерть; Природна смерть; Холодна смерть — смерть від холоду.
Біологічна смерть — необоротне припинення біологічних процесів у клітинах і тканинах і розпад білкових структур; Клінічна смерть; Політична смерть — неможливість для кого-небудь продовжувати політичну діяльність через своє ідейне й політичне банкрутство.
На смерть: а) так, що наступає смерть.— Акушерку Рашкевич, кажуть, на смерть забили. Поліції нема, щезла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 170); — Лейтенанта Чорноволенка накрило міною. На смерть... (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 139); б) дуже, сильно; нещадно. Гордий студент обидився на смерть (Нечуй-Левицький, III, 1956, 28); — Прошу не казати про цю пригоду моєму зятеві Ніколає Станбу. Лихий у чоловіка язик, засміє на смерть... (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 403); На смерть посилати (послати) ; Не дає (не посилає) бог (господь) смерті кому, заст. — хтось не помирає, хоч бажає цього, хоч уже пора. — Краще б мені на тім світі, ніж на цім... Та не дає мені бог смерті... (Панас Мирний, I, 1949, 407); — Світ.. мені не милий, а господь смерті не посила! (Марко Вовчок, І, 1955, 146); Не забути до смерті ; Не на життя, а на смерть; Нести (сіяти) смерть — знищувати, умертвляти багатьох. Ти тремтиш, ти поблід, лиходію? Ніс ти смерть — умри ж тепер самі (Максим Рильський, II, 1960, 215); Багато їх, цих танків, і завтра після перепочинку вони рушать далі, туди, на схід, щоб сіяти смерть (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 88); Переляканий на смерть (до смерті); Перелякати на смерть (до смерті) ; Перелякатися на смерть (до смерті); Перемагати (перемогти) смерть ; Питання життя й смерті ; Побліднути як смерть — стати надзвичайно блідим. — Він, він, — крикнула Уляна і як смерть поблідла... Пропала ж я! (Панас Мирний, I, 1954, 312); Пожити смерті 2; Померти (умерти) не своєю смертю; Померти (умерти) своєю смертю ; Приймати (прийняти) смерть; При смерті — в дуже тяжкому, небезпечному для життя стані. — Чи живий він, чи ні. В сорок першому я залишив його в оточенні майже при смерті (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 42); Приходить (приходила, прийшла, прийде) смерть — хтось помирає (помирав, помер, помре). — Як же мені важко! Чи се смерть моя приходить!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 201); Не глядячи на Одарчині сльози, молитви, смерть не приходила (Панас Мирний, I, 1954, 60); Він думав: «Я старий.. Прийде незабаром смерть і разом зо мною покладе в домовину і мою думку...» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 9); Просити (прохати) [у бога] смерті , заст. — виявляти небажання жити. [Василь:] Як навіжений, кидався я перший у січу, прохав у бога смерті... (Панас Мирний, V, 1955, 107); Скалічити на смерть; Скараний на смерть; Скарати на смерть; Смерть заглядає (заглянула, зазирає, дивиться і т. ін.) в очі (у вічі) ; Смерть занесла свою гостру косу; Смерть за плечима у кого — хтось дуже хворий, старий, скоро помре. Заридав кобзар, заплакав Сліпими очима. Дивувалися дівчата: Вже смерть за плечима, А він, сліпий, сивоусий, Про колишнє плаче (Тарас Шевченко, I, 1963, 155); — Вік мій вже недовгий... Смерть за плечима (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 366); Смерть за смерть — помста вбивством за вбивство; відплата. Девізом нескорених було: «Кров за кров! Смерть за смерть!» І земля горіла під ногами окупантів (Вечірній Київ, 24.I 1969, 2); Смерть косить (скосила) кого — хтось помирає (помер), гине (загинув). Не можна й підвести обличчя до кулеметного щита. У нім в проріз для прицілу, і смерть крізь нього нас косила (Володимир Сосюра, II, 1958, 385); Смерть найти (знайти) — загинути, померти. Наш Евріал остервенився, Забув, що на часок зайшов; В намет к Мезапу був пустився, Там може б смерть собі найшов (Іван Котляревський, I, 1952, 226); Смерть узяла (забрала) кого — хтось помер. Умерла баба... не буде більше баби... Смерть узяла бабусю (Панас Мирний, I, 1949, 155); Яків Герасимович [Кухаренко] багато збирався писати й певно лишив би чимало цікавих праць, коли б нагла й трагічна смерть не забрала в нас ще одного вірного сина (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 49); Собача смерть; Стояти (битися і т. ін.) на смерть — битися, боротися стійко, не шкодуючи життя. — Відступати нам нікуди. Може, комусь із нас тут судилося загинути, не доживши до дня перемоги. Але пам'ятаймо одне: на нас лежить велика місія. Будемо ж стояти на смерть! (Олесь Гончар, III, 1959, 117); На смерть стоять пролетарі за свободу (Олександр Довженко, I, 1958, 59); Замах не злякав Данька, він лише посилив у ньому бажання битись, битись з ними непримиримо, на смерть.. Стискав у руці гвинтівку (Олесь Гончар, II, 1959, 230); [Тільки] по смерть [добре] посилати; Три чисниці до смерті; У (в) смерть: а) так, що наступає смерть. — Забив. У смерть забив. Он гляньте! — і вона вказала на золотогривого півня, що лежав коло печі (Панас Мирний, І, 1954, 237); Василь протанцював уже три вулички.. Онде вже й хату видно... Постріл! І... нема Василя. Упав він просто з танцю на дорогу — в смерть (Олександр Довженко, I, 1958, 89); б) дуже, сильно. — Кажуть, Степка за ним у смерть побивається... (Микола Зарудний, На.. світі, 1967, 261); Час смерті ; Шукати смерті — робити щось необачно, ризикуючи життям. Мар'ян журливо подивився навколо, поглянув на козацьку й турецьку могили.. і з жалем подумав, скільки то марно пропало люду на білому світі. Чого було отим турчинам шукати смерті в чужому степу? (Михайло Стельмах, I, 1962, 635).
3. розм. Щось дуже погане, неприємне, небажане, [Острожин:] Щасливий випадок! А то рискував зостатись тут зовсім без товариства, а для нас, людей столичних, се просто смерть (Леся Українка, II, 1951, 83),
Синоніми
СМЕРТЬ (припинення життєдіяльності організму, закінчення життя), КІНЕ́ЦЬ, СКІНуроч.,КОНЧИ́НАуроч.,ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, СКОНА́ННЯ, КРАЙ, МОГИ́ЛАрозм.,АМІ́НЬрозм.,А́МБАрозм.,КАЮ́Крозм.,КАПУ́Трозм.,РІШЕНЕ́ЦЬрідко,СО́ДУХА[СО́ДУХИмн.]розм., заст. рідше.Вона захворіла, ледве встає з ліжка і тільки й говорить, що про свою смерть (Є. Гуцало); Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест (В. Стус); Чому ж отут у грудях все млоїться?Смерті, кінця боїшся? (О. Гончар); Все живе не хоче йти до скону - І трава, і птиця на землі (А. Малишко); "З твоїх уст я п’ю смерть, - прорекла вона. - Добре се знаю, І кончину свою поцілунком солоним вітаю" (П. Куліш); І зігнувшись під вагою, Хирна шкапакраю жде (П. Грабовський); Як не покаєшся, - тобі буде могила, а мені кобила (казка); Туди кожну тобі ніч везуть кого-небудь з контррозвідки. Ну, а хто вже на баржу попав, тому каюк і похорон за першим розрядом (В. Собко); Чим ми жили морально?Лише сподіванками на те, що загарбникам буде капут (Ю. Яновський); Той ворог хитро, як лисиця, Мені готує рішенець. Нахабно в праву рукавицю Кладе для певності свинець (Б. Олійник); Нехай тільки вловимо, буде йому содуха (Леся Українка). - Пор. заги́бель.
Іноземні словники
1) смерть; відмирання, омертвіння; смертельний випадок
2) загибель
3) кінець; зникнення; втрата
4) до смерті; смертельно; цілковито
Цікаві факти
Цікаво, що впродовж 3 днів вже після смерті, ферменти, що залишилися в організмі, починають розкладати тіло. Розірвані клітини стають їжею для життя багатьох бактерій в кишковику, які звільняють досить шкідливого газу, для того щоб роздути тіло і змусити очі витріщитися.
Шведська компанія, Promessa запропонувала новий спосіб поховання. Вони заморозять тіло в рідкому азоті, і зруйнують його високочастотними коливаннями, залишивши тільки борошнистий попіл. Компанія стверджує, що це "екологічне поховання" розкладатиметься в 6 до 12 місяців.
Цікавий факт, зороастрійці в Індії залишають тіла мертвих людей на поживу стерв'ятникам.
Королева Вікторія наполягала на тому, щоб саме її поховали із купальним халатом її чоловіка, що давно помер, принца Альберта.
На Мадагаскарі сім'ї викопують кістки мертвих родичів. Старий саван віддається бездітній парі, щоб покрити подружнє ліжко. А покійника перехоронюють в новому.
Під час залізничного будівництва в Єгипті в 19 столітті будівельні компанії виявили так багато мумій, що вони використали їх в якості палива для локомотивів.
Цікавий факт про смерть довели вчені, в 1907 році доктор з Массачусетсу провів експеримент із зважуванням людини до і після смерті і повідомив, що тіло втратило 21 грам після смерті. Саме стільки важить душа.
Передбачається, що 100 мільярдів чоловік померло за весь час існування людства.
