Слухняний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:32, 1 жовтня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Слухняний, слух’яний, -а, -е. Послушный. Шевч. 465. Був добрий, слухняний хлопець. Левиц. І. 248. Ум. Слухняненький, слух’яне́нький.
Слухняний, -а, -е = Слухняний. Микола.... роботящий, слухмяний. О. 1861. VIII. 17.