Служанка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:47, 3 листопада 2015; Kvkosenko.is15 (обговорення • внесок)
Служанка, -ки, ж. = Служебка. Рудч. Ск. II. 195. Ум. Служа́ночка. Нащо мені служаночки всі твої, ти сам, молод, не до мислоньки моєї. Чуб. V. 894.
Академічний тлумачний словник
СЛУЖА́НКА, и, жін. Те саме, що служниця 1. Сьогодні, як приїздив Бергман, знялася страшенна біганина, хазяйки, служанки метались, як божевільні (Леся Українка, V, 1956, 254); Іван подивився, де служанка хліб положила,.. хлібину забрав, у свою конурку заніс (Україна сміється, I, 1960, 149).
Словник української мови
Служниця, -ці, ж. = служебка. Ум. служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. Н. п. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. МУЕ. III. 50.
Ілюстрації
|
|
|
|
