Слідство
Слідство, -ва, с. Слѣдствіе. Заперли бідолах в острог та й почали писати слідство. Стор. І. 48.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЛІ́ДСТВО, а, сер. Розслідування обставин, пов'язаних із злочином, яке проводять органи юстиції. Справа донеслася до жандармерії, почалося слідство (Іван Франко, III, 1950, 46); Ладнов одержав згодом матеріали слідства, що з усією очевидністю встановлювали Маркову вину (Іван Микитенко, II, 1957, 553); // розм. Розпитування, дізнавання про кого-, що-небудь. Приїздив інспектор. член земської управи, було слідство, допити — і все скінчилося тим, що її перенесено [переведено] до другої школи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 307); Прийшов [панотець] до кухні й переводив ціле слідство, хто вбив шибку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 247).
Бути (перебувати і т. ін.) під слідством; Бути (пробути) у (в) слідстві, заст. — бути притягненим до судового розслідування у зв'язку з підозрою у причетності до злочину. Він колись був під слідством: розбалакався з одним пацівнтом, а той написав на нього донос. Ледве викрутився, бідолаха (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 293); — Вас викликано на офіційну розмову, і тут немає Миколи Тихоновича, а в прокурор. — Пробачте, — підхопився з стільця Масло. — Я цих тонкощів не знаю. Не був ніколи під судом і слідством (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 310); Так в слідстві близько року я пробув (Іван Франко, XIII, 1954, 74); Вести (чинити, учинити і т. ін.) слідство; заст. Писати слідство — вести розслідування якої-небудь судової справи для виявлення винних. До о. Василя наїхали з міста урядовці чинити слідство (Степан Васильченко, Талант, 1955, 44); Привезли [братів] у город, зараз заперли бідолах в острог та й почали писать слідство (Олекса Стороженко, I, 1957, 49); І не допитуючись нічого, і слідства не пишучи, начальство забило чоловіка в кайдани й потягло на вулицю (Михайло Стельмах, I, 1962, 624); Органи слідства — те саме, що Слідчі Органи (див. слідчий). Радянська криміналістика.. озброює органи слідства, прокуратуру і суд науковими методами і засобами збирання, фіксації і дослідження різних доказів, забезпечуючи встановлення істини (Наука і життя, 9, 1957, 14).
2. збірн., розм. Ті, що ведуть розслідування судової справи; слідчі. Варчука безвідступно лихоманили думки, що ж робити з кіньми? А що, коли у село наїде слідство, почнуть докопуватися до всього? (Михайло Стельмах, II, 1962, 220).
"Словопедія"
СЛІДСТВО-розслідування, г. розслідження; ЖМ. розпити, розпитування; ЗБ. слідчі. СЛІДСТВО-следствие порядок слідства — следственный порядок. слі́дство -іменник середнього роду
[ http://znaimo.com.ua/Слідство]
Слідство
Слідство у різних областях знання - дія (результат, наслідок), що випливає з / після (за часом) будь-якої причини.
Наслідок (логіка) - висновок, висновок, судження, виведене з інших суджень. Судове слідство - судове розслідування злочину. Попереднє слідство - одна з форм досудового розслідування злочинів. Слідча практика - в широкому сенсі - діяльність уповноважених осіб (членів правоохоронної юрисдикції) спрямованих на аналіз наявних фактів і гіпотетичне відновлення відсутніх фрагментів історії правопорушень, побудованої на наявному досвіді слідчого процесу і норм закону.
[]
«Словники України on-line»
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
Іноземні словники
українська-англійська Словник
Переклад на англійська:corollary
ЯНДЕКС словари
Слідство-Расследование преступлений
Ілюстрації
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=XvXWxjcLSVg&index=51&list=PLPnX89fQLdsk7j8xVT1o9vTTZr9d3yyGi
Цікаві факти
Генпрокуратура продовжила слідство у справі Щербаня Більше читайте тут: [1]
Матеріал з Вікіпедії
Слідство — у кримінальному процесі — збирання та перевірка доказів, необхідних і достатніх для з'ясування обставин, що входять в предмет доказування. Слідство відбувається на стадіях: досудового розслідування — стадії кримінального процесу; судового слідства — частини судового розгляду.
