Слива

Слива, -ви, ж. Слива. Сидить, як у сливах. Онъ не въ своей тарелкѣ. Ум. Сливка, сливонька, сливочка.

Сучасні словники

Сливадерево або кущ родини розових; поширена у пн. півкулі в районах з помірним кліматом, плодова культура; бл. 400 видів; вирощують задля їстівних плодів (кістянок), які споживають свіжими, використовують для переробки, для виготовлення горілки (6 тис. сортів); найпоширеніша - с. звичайна; культурні сорти с. ділять на: угорки, ренклоди, мірабелі, с. яєчну.

Слива, и, жін. 1. Садове і лісове плодове дерево або кущ з соковитими плодами перев. фіолетового або жовтого кольору з великою довгастою кісточкою. Між веленою листвою вишняку, груш, слив та яблунь біліли чепурні хаточки (Панас Мирний, I, 1949, 128); Тоненькі гіллячки слив гнулися під вагою темно-синіх сливок (Іван Франко, IV, 1950, 201); Підіймалася [біля хвіртки] стара, з потрісканим стовбуром і гіллям слива (Михайло Стельмах, І, 1962, 157). 2. Плід цього дерева або куща. Напиши рецепти повидел з яблук і слив, спосіб маринування слив і грушок (Леся Українка, V, 1956, 178); Синіють сливи, червонобокі повні персики вгинають гілля... (Олесь Гончар, III, 1959, 128); На чистих яблуках і сливах, укритих ніким не займаною патиною, бриніли найчистіші дощові краплини (Олександр Довженко, I, 1958, 95); * У порівняннях. Стоїть дівчинка там же, над прірвою, дивиться на нього — такі великі темносині очі, як сливи... (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 17). ♦ [Сидіти] як (наче і т. ін.) [сорока] в сливах — ніяково почувати себе. Сидить, як сорока в сливах (Номис, 1864, № 3193); [Галя (помітивши, що Явдоха наче в сливах):] Ходімо, Дуню, й ми туди.. А ви посидите тут (Панас Мирний, V, 1955, 153).

Слива (-и) ж. мол. 1. Пияцтво. ♦ Давити сливу. Пиячити. Заливати сливу. Те саме. ПСУМС, 64. Роздавити сливу, жрм. Випити спиртного. ФССГД, 217. 2. Ніс алкоголіка. ПСУМС, 64. 3. сливи, у знач. вигуку. Безвихідь; крах, кінець.

Ілюстрації

Див. також

• Слива (рід), матеріал з Вікіпедії
• Слива - фрукт чи ягода? (російською)