Сичавиця

Сичави́ця, -ці, ж. = Сочевиця. Грин. ІІІ. 486.

Сучасні словники

[ http://sum.in.ua/s/sochevycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СОЧЕВИ́ЦЯ, і, жін. 1. Однорічна трав'яниста рослина родини бобових. Розширення посівів і підвищення врожайності таких багатих на білки культур, як багаторічні бобові трави, люпин, горох, соя, вика, сочевиця та інші, .. в невідкладним завданням колгоспів і радгоспів (Наука і життя, 1, 1958, 26); Лийся, дощику, кругом, А найбільше над вівсом, .. Заіскрись на сочевиці, На люцерні і на виці (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 17). 2. збірн. Зерна цієї рослини, що використовуються для харчування. У літописах згадується про горох і сочевицю, як про продукти, що широко використовувались для харчування населення Київської Русі (Українські страви, 1957, 232). ♦ Продатися за миску сочевиці — погодитися робити що-небудь за дрібну вигоду, користь. Він бачить перед собою інші, вищі цілі життя.. Він не продасться в неволю за миску сочевиці! (Іван Франко, III, 1950, 455). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 477.

[ https://orfograf_ukr.academic.ru/ Орфографічний словник української мови]

сочеви́ця іменник жіночого роду