Бринькнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:13, 26 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бринькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бринькати. Хоч одна струна по людській на рідній бандурі бринькнула. К. (Хата, 2).