Сапа
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Левиц. І. 24. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Шух. I. 164. Ум. Сапка, сапочка.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СА́ПА, и, жін., військ. Окоп, траншея, хід сполучення, які риють у напрямі до позицій противника для поступового й непомітного наближення до нього. ♦ Ти́хою са́пою — непомітно, приховано; спідтишка. — Він, бачите, за колгосп! Бач, який! Ми знаємо, що це вони [глитаї] перебудовуються, міняють тактику. Хочуть діяти тихою сапою (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 415). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 55. СА́ПА́, са́пи́, жін. Ручне сільськогосподарське знаряддя для підпушування ґрунту й знищення бур'яну, яке являє собою металеву лопатку, насаджену перпендикулярно на дерев'яний держак. Катруся лишила сапу на ріллі й побігла додому подивитися на дітей (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 142); Почнуть кущі бур'яном заростати — знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 191); Прополює [батько] сапою картоплю (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 164). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 55.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Левиц. І. 24. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Шух. I. 164. Ум. сапка, сапочка.
Всесвітній словник української мови
- Сапа(підкоп) - іменник жіночого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний | са́па | са́пи |
| родовий | са́пи | сап |
| давальний | са́пі | са́пам |
| знахідний | са́пу | са́пи |
| орудний | са́пою | са́пами |
| місцевий | на/у са́пі | на/у са́пах |
| кличний | са́по* | са́пи* |
Словник фразеологізмів
ти́хою са́пою, зі сл. ді́яти, чини́ти і т. ін. Приховано або таємно; спідтишка. — Міняють [глитаї] тактику. Хочуть діяти тихою сапою. Не вийде, пане лиходію Ратушняк! (І. Цюпа); Вона [опозиція] не загрожує зброєю, не пред’являє ультиматумів. Ні! Вона діє тихою сапою (З газети); Зло вони [Кучмієнки] чинять не з войовничих позицій, а тихою сапою: проникаючи до справжніх творців, обплутують останніх своєю запопадливістю (З газети). ти́хою бри́твою, рідко. Як зіницю ока стерегла Франка свою іконописної краси доньку Владиславу .. А що вже моралі вичитувала своїй красуні, — та так ніжно, люблячи, усе тихою бритвою брала (З газети).
- Сапа(мотика)- іменник жіночого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний | са́па́ | са́пи́ |
| родовий | са́пи́ | сап |
| давальний | са́пі́ | са́па́м |
| знахідний | са́пу́ | са́пи́ |
| орудний | са́по́ю | са́па́ми |
| місцевий | на/у са́пі́ | на/у са́па́х |
| кличний | са́по́* | са́пи́* |
Словник синонімів
СА́ПА́ (ручне знаряддя для знищення бур’яну і підпушування ґрунту), САПА́ЧКА, МОТИ́КА, КОПАНИ́ЦЯ. З жита ніби випливала молода дівчина з сапою в руках (І. Нечуй-Левицький); Оленка хоч і непоказна, зате в роботі жвава, сапачка в проворних руках так і ходить (К. Гордієнко); "Копаниця" [мотика], набуваючи поступово функції сапачки (особливо, здається, з появою картоплі), міняє свою форму і розміри (з журналу); Жменяк узяв мотику на плече й пішов за іншими прополювати кукурудзу (М. Томчаній).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Сапа
(фр.) Зростаюча у розмірах земляна траншея для захисту нападників на укріплення. Нерідко вживається: сапа подвійна — траншея, яка захищалась з обох боків брустверами або обмежена двома рядами подвійних турів.
Ілюстрації
|
|
|
|
