Рядняний

Рядняний, -а, -е. Сдѣланный изъ дерюги. На Ковалівці усе дівки да убогії, кроїли дари ряднянії. Чуб. III. 115.

Тлумачення із "Словника української мови"

РЯДНЯНИЙ, а, е. Прикм. до ряднина 1. Сплюнувши в руки, міцно вчепився [Митрофан] ними в рядняні цупкі гузирі (Гончар, II, 1959, 152); // Зробл., пошитий з ряднини. Тримаю в руках рядняну торбину, вона обтягує мої руки донизу (Збан., Єдина, 1959, 156); // у знач. ім. рядняне, ного, с. Те, що зроблене або пошите з ряднини. - Помиляєшся ти, небого! Не в тім розкіш, що сьогодні шерстяне, а завтра рядняне, а в тім, що завжди є те, чого треба (Л. Янов., І, 1959, 157).

Див.також

РЯДНИ́НА, и, жін. Цупке домоткане полотно з конопляної або лляної пряжі.

Джерела

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9