Руно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:24, 20 листопада 2015; Нечипоренко Катерина Петрівна (обговорення • внесок)
Руно, -на, с. 1) Руно. Вас. 198. Од вовка втечи, а руно принеси. Ном. № 10240. Шерсть на тій собаці як руно. Черк. у. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жити такі, що й вуж не пролізе. МВ. (О. 1862. І. 74). Ум. Рунце. Ном. № 10240. Руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа. Мил. 44.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
