Рибак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:08, 29 листопада 2013; Катола Олена (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Рибак, -ка, м. = Рибалка 1. Вудка мокне, а рибак сохне. Ном. № 10451. 2) = Рибалка 2. Вх. Пч. II. 14. Ум. Рибаченько. Грин. III. 369.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РИБАК, а, чол. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством; риболов. Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 85); Він був рибак і розказував, яку у їх в селі рибу ловлять (Марко Вовчок, VI, 1956, 233).
Словник-антисуржик
РИБАК рибалка
Орфографічний словник української мови
рибак іменник чоловічого роду, істота
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
