Репет

Репет, -ту, м. Крикъ, вопль. Як зачули про се панські люде, пішов репет по всьому селу. О. 1862. V. 119. Як баби поскубуться отто вже репету. Полт. г. РЕ́ПЕТ, у, чол., розм. Крик, зойк від болю, переляку і т. ін. Коли, нарешті, я здолав пересилити спазм і розтулив рота для перших слів, — з горла мого видерся якийсь страшний, надприродний репет (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 9); // Сильний гамір, шум. З несамовитим галасом наїхали [цигани] в своїх халабудах у село, закололи на галяві панського підсвинка, а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (Михайло Стельмах, I, 1962, 565).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації