Регітня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:57, 16 листопада 2018; Avpovar.pi18 (обговорення • внесок)
Регітня́, -ні́, ж. Хохотъ, хохотаніе. Черк. у.
Зміст
Словник української мови
РЕГІТНЯ́, і, жін., розм. Те саме, що реготня
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ реготня
Орфографічний словник української мови
регітня́ іменник жіночого роду розм.
У літературі
"...Хіба не ходить про словесний атракціон? Гей, як я регочу, аж сьому доводиться трохи засмутитись, аби з мене аж так не випирала масштабна регітня.".
Редінґ Б. "чигирин"
"...Певна річ, трапляються у книжечці і такі смішинки, які вже не викликають регітні."
Сапон В.М [1] "Чубарейко небо оре"
