П’ядити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:33, 20 березня 2013; Matasar.ei (обговорення • внесок)
П’ядити, -джу, -диш, гл. 1) Мѣрять п’я́ддю. Вх. Лем. 459. 2) О гусеницѣ геометра: ползти. П’ядит усениця. Вх. Лем. 459. 3) Стремиться, достигать, добиться. Вх. Лем. 459.
