Пучечка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:49, 6 жовтня 2019; Amkovalenko.if19 (обговорення • внесок)
Пучечка, -ки, ж. Ум. отъ пучка.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПУЧЕЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до пучка. — Се ваша панночка, — промовляє до нас пані. — Цілуйте її в ручку. Панночка чи глянула на нас, чи ні, простягла дві пучечки поцілувати (Марко Вовчок, I, 1955, 105); Чорнобривцю, цвіту папороті, терличу та усього по пучечці всипала [бабуся] в кашник та й пристановила до вогню (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 198); Щоб пиво було смачніше, батько вкидає в нього пучечку солі (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 119).
