Прихідько

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Прихідько, -ка, м. Пришлецъ. Що ж се таке, що все платимо ми та ми, а прихідьки як? Хиба вони дурно житимуть на нашій землі. Кобел. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Прихідько, рідко Приходько, а, чол., розм. Те саме, що прихідець. Мабуть, прихідько теж почував себе певніше в своєму картузі, але в чужій квартирі годилося його знімати (Павло Загребельний, Диво, 1968, 189); Тихий гомін пройшов по кабінету, і всі присутні підвелися на ноги. Чудний приходько їх вразив (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 156); Його прадід не був приходько з Польщі, ні приблуда на Україні звідкільсь (Нечуй-Левицький, I, 1956, 130).

Великий тлумачний словник сучасної мови

Прихі́дько -а, ч., розм. Те саме, що прихідець.

Словник синонімів української мови

Прибулець (захожа, нетутешня людина), прибулий, пришелець рідше, прихідько (приходько) розм.Будити князя для двох прибульців з Києва, гостей нежданих і досить дивних, ніхто не захотів (П. Загребельний); Дорожній комендант.. зміряв прибулих з ніг до голови (П. Автомонов); Звівши голови, з подивом дивляться пінгвіни на небачених пришельців (О. Довженко); Земля його батьків і дідів, таємнича і загрозлива для небажаних прихідців, лежала за летючими дощовими пасмугами (П. Загребельний); — Бояри стануть служебниками варязьких гриднів Свена та нових приходнів з півночі (Юліан Опільський).

Ілюстрації

Прихідько.jpg Прихідько2.jpg Прихідько3.jpeg x140px