Привал
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:43, 29 березня 2024; Yokamenieva.fpsrso23 (обговорення • внесок)
Привал, -лу, м. Выступъ скалы. Желех. Сіли собі на привалу, люльки закурили. Гол. І. 160.
Зміст
Сучасні словники
ПРИВАЛ, у, ч. 1. Зупинка в дорозі для перепочинку під час походу; перерва, відпочинок під час подорожі. Саме близько Чумакового хутора під старими вербами, на шляху біля.. колодязя, привал бувало роблять [проїжджаючі] (Головко, II, 1957, 213); Привал зробили, коли сонце було вже високо (Тулуб, В степу.., 1964, 70); // Уживається як команда, заклик до перепочинку під час походу. - Привал! - скомандував півголосом Погодняк. Прикордонники посідали на мокрий моріг і мовчки їли (Галан, Гори.., 1956, 69); Сутеніло. Від голови колони в кінець пронеслось: «Привал!» Зупинились у великому старому лісі (Збан., Над Десною, 1951, 15).