Потя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:26, 29 жовтня 2021; Imvitiuk.if21 (обговорення • внесок)
Потя́, -тя́ти, с. 1) Птенецъ; цыпленокъ. Вх. Пч. II. 11. Стало потя на ворота та й пів, та й пів. Гол. III. 438. Ум. Потя́тко. А з потятком своїм всю ніч розмовляли. Гол. III. 387. 2) — татарське. Чайка. Вх. Пч. II. 15.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
