Пообвисати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:35, 7 листопада 2021; Mskukshyna.uk19 (обговорення • внесок)
Пообвисати, ємо, єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПООБВИСА́ТИ, ає, док.
1. Обвиснути (про багато чого-небудь). Сонце стояло посеред неба, нестерпно пекло, гарбузове листя пообвисало (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 254); Постать Якова чорніла в кутку коло стіни,.. руки його пообвисали, голова хиталася на в'язах (Панас Мирний, I, 1954, 204).
2. Обвиснути в багатьох місцях. «Але ж талія моя не кругла, — сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку», — подумала Балабушиха (Нечуй-Левицький, III, 1956, 215).
Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка
ПООБВИСА́ТИ, ємо, єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).
Большой украинско-русский словарь
ПООБВИСА́ТИ — дієсл. док. виду (що зробити?); неперех. Дієприслівникова форма: пообвисавши.