Блиск
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:23, 15 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Блиск, -ку, м. 1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш. Кіев. у. 2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б’є. Драг. 268. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70.
