Покартати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:11, 20 листопада 2015; Dmkaminska.uk13 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Покарта́ти, -та́ю, -єш, гл. Побранить. Словами покартай його, а не бий. Ном. № 3872.

Сучасні словники

[ http://sum.in.ua/s/pokartaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

ПОКАРТАТИ, аю, аєш, док., перех. Гостро засуджуючи, полаяти, посварити. Словами покартай його, а не бий(Номис, 1864, № 3870); — Та мене чоловік мій ніколи словом недобрим не покартав (Марко Вовчок, I, 1955, 184); Дідусь у жилетці покартав винуватця пічної метушні, пояснив йому, що красти — то найбільший злочин (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 123). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 16.

"Словопедія"

покарта́ти дієслово доконаного виду

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПОКАРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Гостро засуджуючи, полаяти, посварити. Словами покартай його, а не бий (Номис, 1864, № 3870); — Та мене чоловік мій ніколи словом недобрим не покартав(Вовчок, І, 1955, 184); Дідусь у жилетці покартав винуватця нічної метушні, пояснив йому, що красти — то найбільший злочин (Збан., Єдина, 1959, 123). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 16.


«Словники України on-line»

покарта́ти – дієслово доконаного виду

________________________________________ Інфінітив покарта́ти

	однина	множина

Наказовий спосіб 1 особа покарта́ймо 2 особа покарта́й покарта́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа покарта́ю покарта́ємо, покарта́єм 2 особа покарта́єш покарта́єте 3 особа покарта́є покарта́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. покарта́в покарта́ли жін.р. покарта́ла сер.р. покарта́ло Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник покарта́вши

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

покартати перевод с украинского на русский Глагол 1. покорить, пожурить, пожучить; (грубее) побранить, поругать 2. измучить, истерзать

покарати — а/ю, а/єш, док., перех. Накласти кару за який небудь злочин, якусь провину і т. ін. || Побити за якусь провину. || Стратити, знищити, убити. Покарати на смерть … Український тлумачний словник цукрухи дати — покарати; дати чосу … Зведений словник застарілих та маловживаних слів

и энциклопедии на Академике

• 1покартати — а/ю, а/єш, док., перех. Гостро засуджуючи, полаяти, посварити … Український тлумачний словник • 2покартати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Покартати 1.jpg Покартати 2.jpg Покартати 3.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v= SR2Z2oqU2tU